Таємниця Туринської плащаниці

“ Ось цей постановлений

для падіння і підняття

багатьох в Ізраїлі; він

буде знаком протиріччя”

(Лк.2,34)

         Ось уже впродовж кількох  століть у соборі італійського міста Турина зберігається велике  полотно  довжиною 4,3 м., шириною 1,1 м. На його жовтувато-білому  фоні виступають розпливчасті плями коричневих тонів. Здалеку в цих плямах  вимальовуються  нечіткі обриси постаті людини з бородою та довгим волоссям. Легенда свідчить,  що це  Плащаниця Самого Ісуса Христа.

       Для західноєвропейського обивателя другої половини ХІV століття вона з’явилась “ невідомо звідки “ в містечку Лірей під Парижем, в маєтку  графа  Жоффруа  де Шарні. Смерть графа заховала  таємницю її появи у Франції. У 1375 році вона була виставлена в міській церкві, як істина Плащаниця Самого Ісуса Христа. Це превернуло до храму багатьох прочан. Тоді ж виникли сумніви в її автентичності. Місцевий єпископ Анрі де Пуатьє осудив настоятеля храму за те, що той виставив її як справжню Христову Плащаницю.Його наступник П’єр д’Арсі, отримав від Папи Климента XII дозвіл виставляти Плащаницю як звичайну ікону, а не як правдиве погребне покривало Спасителя. Одна із спадкоємець графа де Шарі подарувала Плащаницю своїй приятельці  герцогині Савойській, чоловік якої Людовик I Савойський побудував в місті Шамбері прекрасний  храм  для  реліквії. Потім савойська династія запанувала в Італії.

         Хоч в різних містах з’являлись підроблені Плащаниці, проте лише ця сприяла народною свідомістю як істина. Вона тричі горіла і чудом збереглася. Щоб очистити Плащаницю від киптяви і переконатися що вона не намальована,  її   декілька разів варили в олії, прали, - зображення залишилось.

         В 1578 році старенький архиєпископ Мілана Карл Борромео, зачисленний католицькою церквою до сонму святих, пішов взимку до Шамбері, щоб поклонитися Святій Плащаниці. Щоб позбавити його важкого переходу через зимові і небезпечні Альпи, Плащаницю  винесли назустріч старцю. Ця зустріч  відбулася  в місті Турині, в соборі  св. Йоана Хреститиля, де  Плащаниця, з благословіння владики, зберігається там і в наші часи. У  XVIII   столітті революційні війська Франції  під командуванням Бонапарта  зруйнували  собор у місті Шамбері, де зберігалась святиня, а Турин опинився поза всіма буренними подіями і досі зберігає святиню всього християнського світу. 

          Історія Плащаниці складна і водночас  багата на різноманітні факти та події.Найважливішими з них для християнського народу  і віруючих - поховання та Воскресіння нашого Спасителя , а для всіх інших не  християн – її безбожне появлення народові та  всьому світові на передодні ХІІ століття.

           У 1898  році  в  місті  Парижі  проходила  міжнарожна виставка релігійного та церковного мистецтва. На неї також привезли і Плащаницю з місця її перебування, як погано збережене  творіння християнських митців художнього мистецтва. Саму Плащаницю повісили восоко над аркою, а перед закриттям  самої  виставки  вирішили сфотографувати Плащаницю для архіву церкви.

          28-го травня археолог і фотограф-аматор Секондо Піа зробив дві фотографії. Один кадр плівки зроленої фотографії виявився негативним, зате другий кадр розміром  60 на 50 см, ввечері того ж дня він поклав у проявник і зацепенів від побаченого, на чорному фоні  негативу виявився позитивний фотографічниф  портрет нашого Спасителя Ісуса Христа – обличчя з неземним виразом неперевершеної краси, а також благородства. Всю ніч Секондо Піа просидів у благовійному спогляданні, невідводячи погляду від портрету, який так несподівано явив йому в його домі наш Спаситель.